Анотація
Досвід розкриває шляхи формування ключових компетентностей особистості
молодшого школяра в умовах школи життєтворчості. Автор презентує впровадження елементів
технології розвитку критичного мислення
у початковій школі, що робить уроки насиченими, цікавими,
змістовними.
Зміст
Вступ…………………………………………….…………...
4
Актуальність
досвіду…………………………………….….4
Обґрунтування вибору проблеми
……………………….....4
Науково-теоретичні основи
досвіду………….....................5
Технологія впровадження
елементів технології розвитку
критичного мислення……………………………..………...7
Висновки…………………………………………………...10
Використана література…………………………………..11
Додатки…………………………………………………….12
Особливістю живого розуму є те, що йому потрібно небагато побачити й почути для того, щоб потім довго роздумувати й багато зрозуміти.
Дж. Бруно
Вступ
Я – педагог. Моє покликання навчати учнів. У роботі
намагаюсь створити такі
умови для розвитку
особистості, за яких
розкриваються унікальні здібності
властиві кожній дитині. Прагну,
щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого
життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили
повноцінним, продуктивним, змістовним життям, стали успішними.
Актуальність
А щоб бути успішною людиною в сучасному суспільстві, недостатньо володіти
певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує
школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла
самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми
з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи,
виконувати різноманітні ролі. Компетентний випускник початкової школи – учень ,
який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й
соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.
Обґрунтування вибору проблеми
Вчені - дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги
сучасної
освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи
мислення і
діяльності школяра. У Концепції загальної середньої освіти наголошується на необхідності
навчити дитину критично
мислити,
вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації,
зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати,
спілкуватися з іншими людьми. Перед сучасною школою постає завдання виховати людину
здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій
шлях у житті, зважаючи на власні можливості; зможе ставити перед собою завдання
самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах
діяльності. Сучасний світ ставить високі вимоги до діяльності людини. Конкурентоспроможною
може бути лише по-справжньому компетентна особистість.
З цією метою Міністерство освіти і науки, молоді та
спорту проводить роботу з модернізації змісту навчальних програм у початковій школі.
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого
і компетентнісного підходів.
Фундаментальність початкової освіти полягає в здатності особистості
оволодіти певним рівнем знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати
в широкій сфері діяльності людини (уміння вчитися, , загальнокультурна, громадянська,
здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій).
Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання,
за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань, тоді пізнавальний
інтерес і задоволення від нього та результату навчання дає моральний,
психологічний комфорт, розуміння особистого успіху.
Науково-теоретичні основи досвіду
Початок XXI століття означений складним пошуком нового світорозуміння,
педагогічного світовідчуття у всьому світі. За умов змін в українському
суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих
стратегій, компетентностей, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та
мобільності соціальної поведінки особистості. Як ніколи гостро стоїть завдання
створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого
потенціалу людини. Більшість педагогів
погоджується з фактом, що якість системи середньої освіти визначається тим,
наскільки підготовлені до життя випускники школи, що знання, вміння і навички,
яких набувають учні у процесі вивчення шкільних предметів, не переходять
автоматично в таку готовність. Саме компетентний підхід покликаний подолати
прірву між освітою і потребами життя.
Велику увагу проблемі компетентного навчання приділяли українські вчені
Б.Чижевський, О.Овчарук. В Росії дискутують з цих питань А.Хуторський,
В.Краєвський.
Вивчаючи досвід колег-практиків, зацікавилася
формулою компетентності, що спрямована на досягнення конкретного результату:
компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
Отже, шляхом до формування компетентності є
озброєння учнів знаннями та вміннями їх знайти, перевести їх у досвід власної
діяльності, розуміння, яким чином можна здобути ці знання, в якому випадку який
метод потрібний.
Переконана, що успішність та ефективність формування компетентностей учнів
залежать від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно, у
центрі навчально-виховного процесу повинен перебувати учень. Від його творчої
активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки,
вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому
опануванні шкільної програми. Я вважаю, що саме такою
є технологія розвитку критичного мислення.
В основу
технології покладені ідеї і положення
теорії Жана Піаже та Л.С. Виготського про нерозривний зв'язок навчання та
загального розвитку дитини. Її структуру розробили американські педагоги. Слідом за ними російські
вчені і дослідники С.І.Заір-Бек та І. В. Муштавінська представили освітню
технологію у вигляді наступних етапів: 1) виклик, 2) осмислення змісту,
3) рефлексія.
Протягом
кількох років вивчала і
впроваджувала технологію розвитку критичного
мислення у своїй педагогічній діяльності спочатку на уроках читання і
природознавства, згодом - на уроках української мови, основ здоров’я та у
виховній роботі.
Впровадження елементів
технології розвитку критичного мислення
Я пропоную розглянути
застосування технології на уроках математики.
«Подумай,
доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок», - так налаштовую учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до
світу, їхню фантазію, думку. Їм подобаються ті види навчальної діяльності, які
дають матеріал для роздумів, можливість
виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження,
винахідливості та творчості. Але при цьому враховую особливість психіки,
своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.
На початку
уроку використовую різноманітні розминки:
·
усний
рахунок:
o
«Лови
помилку!»
o
«Логічний ланцюжок»
o
«Знайди
схожий предмет»
o
«Поспішай,
та не помились»
o
естафети.
·
розв'язування
цікавих завдань,
·
побажання
один одному на занятті,
·
висловлювання
видатних людей про математику та їх обговорення.
Для розвитку критичного
мислення на уроках використовую методики
«Читання з маркуванням тексту», «Кероване читання», «Порушена
послідовність», «Лови помилку»,
«Ґронування», «Речення
з відкритим кінцем», «Кола Вена». Наприклад, під час ознайомлення з видом складених задач на кратне порівняння.
Технологія роботи:
1. Вивчення умови задачі з використанням
методики «Кероване читання»
1) Текст задачі розподіляю на частини. Разом
з учнями виділяю її структурні компоненти. Читаючи зупинки роблю на логічному
завершенні.
2) Після читання кожної частини ставлю
запитання для з’ясування даних умови та розуміння запитання задачі. (Додаток 1)
2. Після семантичного аналізу кожної частини
подаємо його результати у вигляді
короткого запису .
Акцентуючи увагу на даних задачі і застосовуючи методику «Читання з
маркуванням тексту», підводжу учнів до думки, що ми можемо дізнатися, а що ні,
пояснюємо вибір дій. (Додаток 3)
3. Ставлю
проблему, яку спільно вирішуємо засобами
практичної роботи з паперовими смужками, за допомогою якої з’ясовуємо
дію кратного порівняння чисел. (Додаток 4)
4. Робимо
висновки, використовуючи метод «Прес». (Додаток 5)
5. Складаємо план розв’язання задачі, записуємо дії з поясненням.
(Додаток 6)
На фазі рефлексії поторюємо правило про кратне
порівняння чисел з використанням методики «Порушена послідовність» або «Речення
з відкритим кінцем".
Використовую
методику «Діаграма Вена». Методика навчає учнів знаходити, аналізувати
інформацію, заносити дані до таблиць, схем.
Технологія
роботи полягає у порівнянні істотних ознак чотирикутника і трикутника.
1.Ставлю
питання про спільні та відмінні ознаки цих геометричних фігур.
2. Будуємо
діаграму.
3.
Заносимо дані до таблиць.
Спільні
ознаки – многокутники, мають кути, сторони, вершини.
Відмінні
ознаки – прямокутник має 4 сторони,4
вершини, 4 кути, а трикутник – 3 сторони, 3 вершини, 3 кути. (Додаток 7)
При роботі
над вивченням теми «Перевірка дії
додавання дією віднімання» використовую
методику „Ґронування” (Додаток 8)
Під час
вивчення курсу варіативної складової «Розвиток продуктивного мислення» організовую навчально-творчу діяльність учнів, яка сприяє
розвитку мислення та уяви школярів.
Пропоную:
o
Складання задач за рисунками, схемами, математичними виразами, за практичними
діями з предметів, сюжетними ситуаціями,
o
комбіновані завдання,
o
завдання з логічним навантаженням,
o
завдання з паличками,
o
завдання на конструювання, на кмітливість.
Висновки
Запроваджуючи технологію критичного мислення, переконалася, що зміст навчального предмета засвоюється
набагато краще, підвищується рівень навчальних досягнень, адже дана методика
розрахована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання
світу, на постановку проблеми та пошук шляхів її вирішення, що сприяє формуванню
ключових компетенцій.
Отже, на проведених уроках з використанням технології розвитку критичного
мислення досягли стійких та позитивних результатів:
* активізувала мисленнєву і творчу діяльність;
* покращила показники засвоєння навчальної інформації;
* посилила прагнення учнів осмислювати отриману
інформацію, критично її аналізувати, висловлювати власні думки;
* підвищила інтерес дітей до навчання.
Вважаю, що учні, навчаючись у школі ІІ ступеня, зможуть не лише розкрити
свої можливості, а й будуть здатні аналізувати, синтезувати, виявляти ставлення
і оцінювати, продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі чи команді.
Батько купив 3
сітки картоплі по 8 кг у кожній / і 4 кг моркви. /
У скільки разів
більше батько купив картоплі, ніж моркви?/
Додаток 2
М. – 4 кг більше?
Додаток 3
Застосування методики «Читання з маркуванням тексту»
+ - „Я це знаю.”
! – „Нова інформація!”
? – „Не
розумію.”
Додаток 4
Практична робота
У дітей смужки паперу різної довжини
(Жовта- 10см і червона - 2см). Завдання – визначити скільки разів
вміститься коротша смужка на довшій (позначити олівцем на довшій смужці).
Підводжу дітей до формулювання висновків (Якщо
червона смужка (2см) вміщується на жовту
(10см) 5 разів, то вона у 5 разів менша. І навпаки, жовта смужка у 5 разів довша за червону.)
Додаток 5
Метод
«Прес»
Я вважаю ,
жовта смужка у 5 разів довша за червону.
Тому що
червона смужка вміщується на
жовту 5 разів.
Отже, щоб дізнатися, у скільки разів жовта смужка довша від червоної, потрібно 10 поділити
на 2 .
Додаток 6
План
1)
Скільки
кілограмів картоплі купив батько?
2)
У
скільки разів більше батько купив картоплі, ніж моркви?
Розв’язання задачі
1) 8 ∙ 3 = 24(кг) – картоплі купив батько.
2) 24 : 4 = 6 (раз)
Відповідь: у 6 разів більше батько купив
картоплі, ніж моркви.
Методика «Діаграма Вена»
На зразку
в центрі кіл позначені спільні ознаки об’єктів, а ліворуч та праворуч –
відмінні ознаки.
 |
Комментариев нет:
Отправить комментарий